Через рік після офіційної легалізації азартного бізнесу виявилося, що держава не в змозі забезпечити надходження податків з цього ринку. У першій частині статті ми описали дві з найважливіших причин - відсутність податкового законодавства в гральному секторі і запізніле введення системи державного контролю. У цій частині статті мова піде про відсутність розрахунків обсягів податкових надходжень і фактор нелегального ринку.
Першу частину статті - читайте тут.
Завищені обіцянки
Говорячи про розмір надходжень до Держбюджету від грального бізнесу, не можна обійти стороною і питання розрахунків цих надходжень. Вірніше їх відсутність. Справа в тому, що закладена в поточний бюджет сума в 7,5 млрд грн - є, скоріше, не відображенням реалій ринку, а якоїсь, умовно кажучи, "хотілкою" лобістів від ігорки, за якою нічого не стоїть.
"Сума у 7,5 млрд грн – це досить умовна цифра, не підкріплена реаліями чи точними розрахунками. Скоріше за все, очікувалось, що з відкриттям ринку, дуже активно компанії, в тому числі світові зі значним досвідом роботи, почнуть отримувати ліцензії та заходити на ринок України. Однак, весь процес відкриття ринку, та відсутність і на сьогодні чітких і прозорих правил на ньому, в тому числі щодо оподаткування, та належного справжнього контролю за компаніями, не сприяє активному приходу на нього в першу чергу великих досвідчених гравців. Тому, навряд чи в кінці року очікувані надходження до бюджету від азартного бізнесу наблизяться до цієї амбітної цифри ", - вважає експертка "Ліги антитрасту" Галина Верцімаха .
Це ж раніше неодноразово стверджували й інші експерти, відзначаючи, що раніше ніхто і ніколи не бачив реальних розрахунків податкового потенціалу грального ринку.
Дійсно, на державному рівні спроби експертно спрогнозувати державні надходження були зроблені лише нещодавно, і, судячи з них, мова може йти про суми в кілька разів менше, ніж 7,5 млрд грн. Наприклад, на 2022 рік обговорюється сума близько 1 млрд грн.
Фактор нелегального ринку
Не на останньому місці серед факторів, що впливають на доходи держави від "білого" грального ринку, стоїть і боротьба з нелегалами. Очевидно, що тіньовий гральний ринок, який податків не платить апріорі, має всі можливості, щоб "задавити" представників легального ринку.
Так, нелегали можуть пропонувати більші суми виграшів, необов'язкову верифікацію гравців, доступність і різноманітність грального софту і інші "плюшки", які не можуть собі дозволити легальні заклади. У підсумку "білий" ринок програє конкуренцію, оскільки держава захистити його (як і гравців) від тіньовиків просто не в силах.
Не можна сказати, що цьому питанню на державному рівні взагалі не приділяється увага. І правоохоронці, і регулятор, Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), регулярно звітують про те, скільки виявлено нелегальних гральних закладів. Тільки ось на місце одних тут же приходять інші.
Яскравий доказ тому - курйоз, описаний недавно головою КРАІЛ Іваном Рудим. Йому прийшов лист від якогось казино "Rox" з привабливою пропозицією витратити там гроші. Описувалися всі переваги - мовляв, казино ліцензійне, бонуси величезні, виведення грошей моментальне. Тільки ось фішка в тому, що, за словами Рудого, це повна липа і обман. Але якщо вже глава, на секундочку, грального регулятора не захищений від подібних "розводів", то що говорити про нас, простих смертних...
Як бачимо, щоб держава дійсно почало отримувати від грального бізнесу хоч якісь реальні гроші у вигляді податків, потрібно не так вже й багато.
По-перше, почати спиратися на реальні розрахунки, і перестати тиражувати обіцянки про неймовірні суми доходів від ігорки. Такі обіцянки - не більше ніж обман, і важіль для лобістів, за допомогою якого ті намагаються переконати суспільство і владу, включаючи президента, в "незамінності" грального бізнесу.
По-друге, депутати повинні, нарешті, взятися за розум і прийняти завислий у Раді закон про оподаткування гральної діяльності. Інакше бізнес просто навряд чи буде платити.
По-третє , азартний бізнес, в силу своєї специфіки, не платитиме без належного нагляду з боку держави. Адже якщо є можливість безкарно приховати прибуток - чому б цього не зробити. Тому система держмоніторингу потрібна вже сьогодні.
Ну і, по-четверте, пора, нарешті, щось робити з нелегалами. Так, на словах наземні гральні заклади закрили ще в кінці 2019 року. Але за фактом багато з них працюють і по сей день (варто тільки подивитися на статистику правоохоронців) . Крім того, активізувалися різні нелегальні гральні інтернет-сервіси, які прямо-таки засипають українців рекламою зі згадуванням своєї "легальності".
До тих же пір, поки держава не вирішить зазначені проблеми, про якихось адекватні доходи від розрекламованої легалізації їй можна забути.