Гральний бізнес, який, за словами представників нинішньої влади, після легалізації мав стати чи не фінансовою панацеєю для держави, сьогодні має безліч проблем. По-перше, не виконані показники щодо наповнення бюджету. Із запланованих 7,5 млрд. до скарбниці надійшло всього 1,3 млрд. По-друге, не створено систему державного онлайн-моніторингу, яка дозволяє відслідковувати обіг коштів в ігровому онлайн-сегменті. По-третє, не ухвалено закон про оподаткування азартних ігор. По-четверте, залишається досить велика мережа нелегальних гральних закладів. По-п'яте, викликає нарікання робота Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.
Заради справедливості, зазначимо, що у всіх перерахованих вище проблемах винен не стільки сам гральний бізнес, скільки ті особи, які відповідають за легалізацію. Саме вони прорахувалися у багатьох параметрах цього процесу.
Втім, як би там не було, легальний азартний бізнес в Україні вже існує, і дороги назад немає. "Апостроф" розбирався, що потрібно для того, щоб зробити ринок азартних ігор цивілізованим і щоб він приносив кошти до бюджету.
Досягнення на словах
У легального грального бізнесу, якщо судити з заяв представників регулятора цієї сфери, є певні досягнення. Нещодавно голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий прозвітував про те, що було зроблено за рік роботи. За його словами, за рік роботи КРАІЛ було видано 2838 ліцензій різних видів. Також до бюджету надійшло 1,2 млрд. гривень від продажу ліцензій, а сума загальних інвестицій від суміжних галузей, нібито, досягла понад 20 млрд. гривень.
Тільки ось Рудий забув згадати, що надійти мало 7,5 млрд. за рік, а підтверджень другої цифри, 20 млрд., ніхто поки не бачив.
Також успіхом, на думку регулятора, можна вважати запуск Реєстру лудоманів. Станом на 9 грудня до нього внесено "аж" 157 осіб (насправді зрозуміло, що лудоманів в Україні в рази більше).
Крім цього, з 17 вересня набуло чинності рішення "Про затвердження принципів відповідальної гри". Ухвалення цього документа, безумовно, дуже корисний крок. Ось тільки не зрозуміло, скільки з операторів дотримуватиметься зазначених у ньому принципів, і як це контролюватиметься.
Іван Рудий повідомив, що за рік було виявлено понад 1000 вебсайтів та 220 гральних закладів, які працювали нелегально. Уся інформація, за його словами, передана правоохоронним органам, а тими відкрито кримінальні провадження за 711 нелегальними вебсайтами. Все було б добре, але чому ж тоді в інтернеті стільки реклами нелегальних сервісів? І чому навіть ті, про яких КРАІЛ заявляє як про нелегальних, продовжують працювати?
Як бачимо, деякі з досягнень, якими хвалиться Рудий, такими не є. І нівелюються реальним станом справ у галузі, яка має безліч проблем. І їх, нам здається, таки більше, ніж досягнень.
Де гроші, Зін!
Про недоотримання бюджетом коштів від грального бізнесу написано вже чимало. І вина тут, на думку багатьох експертів, лежить не так на самих операторах ігорки, як на державі.
"Формуючи бюджет на 2021 рік, Міністерство фінансів не мало уявлення про те, як функціонує гральний бізнес, а тому цифру в 7,5 млрд грн було явно завищено", - каже голова громадської організації "Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні" Олена Мочалова. - У чиновників, які займалися легалізацією азартних ігор, є великі амбіції, але ці люди мають поверхове уявлення про функціонування ігорки", - зазначає експерт.
Про причини недоотримання коштів від гемблінгу до бюджету сказав нещодавно і голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Він визнав, що Верховна Рада затягнула із ухваленням законопроекту про оподаткування сфери азартних ігор.
"Виходить, наразі ліцензії отримали всі ті, хто готовий працювати за будь-якого оподаткування. Тобто ті, хто не збирався платити податок, наприклад, на виграш", – зауважив нардеп.
Гетманцев тоді висловив упевненість, що закон буде ухвалено на останньому цього року парламентському тижні. Проте депутати пішли на канікули і важливий для грального бізнесу законопроект знову не розглянули.
Свою думку щодо того, чому Верховна Рада тягне з ухваленням законопроекту, що регулює оподаткування азартного бізнесу, "Апострофу" висловила Олена Мочалова: "Цей законопроект не проплачений, а тому за нього голосувати у депутатів немає інтересу.Вважаю, що і КРАІЛ не змогла переконливо донести до нардепів важливість ухвалення такого закону”.
А ось кандидат політичних наук, юрист Олексій Буряченко вважає, що поки що триває внутрішня дискусія серед депутатського корпусу і позиції в ній різняться. Податковий закон, на думку експерта, буде ухвалено після досягнення політичного компромісу.
Поки ж такий стан речей цілком влаштовує операторів, вважає Мочалова.
"Відсутність оподаткування на руку тим операторам, які вже купили ліцензії, – каже вона, – гральні заклади, що відкрилися з початку року, вже відбили вартість ліцензій".
Декілька слів варто сказати і про систему державного онлайн-моніторингу, що дозволяє відстежувати обіг коштів в ігровому онлайн-сегменті. Так ось, її поки що немає. Тенедер послуги зі створення модуля було оголошено КРАІЛ ще у серпні 2021 року. На цю роботу заплановано витратити 5,4 млн. грн. Однак у грудні Антимонопольний комітет України скасував результати тендеру, визнавши, що замовник використав дискримінаційний підхід під час розгляду пропозицій учасників торгів та порушив права заявників на об'єктивний та неупереджений розгляд їхніх пропозицій.
"Я не знаю чому держава не хоче закупити модуль для онлайн-моніторига в інших країнах, де він успішно працює, - висловлює подив Олена Мочалова, - Навіщо вигадувати щось своє? Не факт, що вона буде кращою".
Нелегали під дахом
Найболючішою проблемою українського гемблінгу залишається боротьба із нелегальним гральним сектором. Тут заради справедливості варто відзначити, що подолати підпільний гральний бізнес не вдалося жодній країні світу. Проте частку нелегального гемблінгу можна суттєво знизити. Для цього потрібно докласти спільних зусиль представникам легального бізнесу та держави в особі Регулятора та правоохоронних органів. Ось із цим якраз в Україні біда. Якщо представники ігорки та КРАІЛ (хоча більше на словах) виступають за "жорстоку боротьбу" з нелегалами, то правоохоронці цих нелегалів кришують.
Голова КРАІЛ Іван Рудий навіть оприлюднив суми, які сплачують підпільники поліцейським.
"Знаєте, скільки коштує "кришування" одного нелегального залу гральних автоматів? 2000 грн. Це абсурд, - каже Рудий, - Умовно, якщо якийсь сержант Іваненко заходить до закладу і йому дають 2000 чи навіть 3000 грн - він не розуміє, що конверсія цього бізнесу набагато більша. Це найнеприємніше, і на цьому наживаються шахраї".
На думку Олени Мочалової, міністерство внутрішніх справ на сьогоднішній день не збирається приймати жодних рішень щодо тотального відпрацювання нелегальних гральних закладів. Понад те, за словами експерта, сегмент незаконного грального бізнесу контролюють начальники райвідділів поліції.
"Досі є правоохоронці, які сидять на зарплаті у нелегалів, - каже Мочалова, - і це приносить їм непоганий дохід. Такий перевертень у погонах заробляє від 100 до 150 тис. гривень на місяць із точки".Щоб хоч якось прискорити вирішення цієї проблеми, необхідно законодавчо надати КРАІЛ додаткові повноваження, вважає Іван Рудий.
"Було б дуже круто, якби у нас була можливість накладати арешт, закривати і т.д. Але, на жаль, поки що так прописано. Закон дуже не ідеальний, його потрібно доопрацьовувати, у ньому є багато колізій та завдань, які не можна вирішити. По суті, якщо до нас надходять звернення по нелегальним закладам, ми перенаправляємо цю інформацію до поліції чи СБУ. Тобто ми є додатковими руками у ланцюжку", - зазначив глава Регулятора.
До речі, повноваження блокувати рахунки, дивитися банківські транзакції, забороняти робити перекази операторам, які порушують закон, мають регулятори ігорки в інших країнах.
Представники легального грального бізнесу та КРАІЛ сходяться на думці, що належної комунікації з правоохоронними органами поки що немає. Її треба шукати.
Нелегітимний регулятор
Багато питань викликає робота самої Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Варто нагадати, що сформована вона була в турборежимі за "коронавірусною" процедурою, тобто без проведення конкурсу, як того вимагає закон №768-IX "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор", що відразу поставилопід сумнів її легітимність.
Невідомо також було, звідки виникло 11 претендентів до Комісії.
Незважаючи на критику у ЗМІ та звинувачення у нелегітимності КРАІЛ пропрацювала майже рік. Щоправда, за цей рік вона потрапила у скандал. Члена КРАІЛ Євгена Гетьмана було викрито в отриманні неправомірної вигоди, а простіше кажучи хабарі у розмірі 90 тис доларів. Чиновник провів у СІЗО пару днів, потім за нього внесли податок у сумі 5 млн. гривень і він вийшов на волю. Зрозуміло, що подібний факт не додав і так сумнівної Комісії авторитету.
У жовтні 2021 року Кабмін все ж таки вирішив оголосити конкурс на посади членів КРАІЛ та голови. Однак і тут без скандалу не обійшлося. У листопаді було підбито підсумки конкурсу. Членами КРАІЛ та її головою стали ті ж люди, що працювали і раніше, за винятком Євгена Гетьмана, який перебуває під слідством. При цьому не зрозуміло, скільки кандидатів взяло участь у конкурсі і чому знову було обрано саме цих людей.
Втім, на початку грудня КРАІЛ знову стала нелегітимною. 9 грудня Кабмін звільнив Тетяну Кирієнко з посади члена КРАІЛ та призначив її заступником голови Державної податкової служби України.Це означає, що Регулятор на якийсь час опинився без повноважень для прийняття рішень, оскільки в його складі залишилися Глава і три члени. А відповідно до закону засідання Комісії є легітимними, якщо є кворум, тобто 5 членів.
Голова громадської організації "Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні" Олена Мочалова з цього приводу каже: "Кабмін затвердив склад КРАІЛ із 5 осіб. Це означає, що якщо хоч один член Комісії піде, наприклад, на лікарняний, то через відсутність кворуму жодних рішень Регулятор приймати не має права. Діяльність з регулювання роботи грального бізнесу постійно зупинятиметься".
Подальші питання зайві.
Потрібно змінювати систему
Незважаючи на всі перераховані вище проблеми, провали та відвертий саботаж з боку влади, на подальше функціонування легального грального бізнесу представники цієї галузі та деякі експерти дивляться з оптимізмом.
Олена Мочалова виділила кілька пріоритетних напрямків, які дозволять отримати від грального бізнесу найбільшу віддачу вже наступного року.
"Перш за все, необхідно внести зміни до закону та знизити вартість ліцензій. Таким чином, можна залучити нелегалів і створити справжню конкуренцію, - каже експерт, - Сподіваюся, що буде ухвалено закон про оподаткування грального бізнесу і до нас прийдуть іноземні інвестори. Також важливо соціально обілити ігорку, оскільки багато років їй приписували негативну репутацію.Мені хотілося б, щоб азартний бізнес спонсорував соціалку, як це відбувається в інших країнах. Сподіваюся, що представники українського грального бізнесу це робитимуть і стануть соціально відповідальними", - каже Олена Мочалова.
А ще, на думку голови громадської організації, активнішою має бути і КРАІЛ у вибудовуванні комунікації між державою та гральним бізнесом.
Юрист Олексій Буряченко також вважає, що гральний бізнес все ще може стати одним із перспективних напрямів економіки країни.
"Президент Володимир Зеленський у нещодавньому зверненні до Верховної Ради приділив увагу на необхідності розвитку легального грального бізнесу. Мене це наштовхує на оптимізм, - каже експерт, - Думаю, президенту доповіли про стан справ у ігоркі, а тому будуть враховані помилки та зроблені висновки".Водночас, Олексій Буряченко не сподівається, що гемблінг повністю легалізується, але на запланований рівень зі збирання грошей до бюджету він вийде.
"Впевнений також, що депутати все ж таки ухвалять закон 2713-д про оподаткування азартних ігор і в Україну зайдуть великі іноземні інвестори", - резюмував Буряченко.
Великих, ніж цього року податкових надходжень від азартних ігор 2022 року, очікує і голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Щоправда, за словами Гетманцева, для цього треба міняти систему. І ось тут депутат абсолютно правий.
Потрібно вже закінчувати рапортувати про скромні досягнення, малювати райдужні перспективи та нескінченно повторювати слово "халва". Може вже час розпочинати серйозну роботу, якщо ми хочемо зробити гемблінг абсолютно прозорим, безпечним, та ще й, щоб він і приносив дохід до бюджету. Якщо ж нічого не робити і продовжувати діяти по-старому, то політика щодо легалізації ігорки вже наступного року обернеться крахом і нечисленні легальні оператори знову будуть змушені піти у підпілля. Але чи хтось відповість за подібний результат?